Ароматерапія — застосування ефірних олій у догляді за шкірою

Застосування ефірних олій у догляді за шкірою

Від давнини до сьогодення

Францію вважають сучасною батьківщиною ароматерапії, хоча використання рослинних речовин з ароматичними й терапевтичними властивостями було відоме в багатьох культурах ще в давнину. Єгиптяни володіли технікою дистиляції та використовували ефірні олії в парфумерних цілях, для догляду за тілом, а також у релігійних обрядах. Римляни застосовували ефірну олію лаванди для знезараження води, що слугувала для купання немовлят.

Однак справжній розвиток ароматерапії як системи лікування та догляду за тілом розпочався лише у XX столітті, коли французький хімік Рене-Моріс Ґаттефоссе у 1910 році випадково відкрив лікувальні властивості лавандової олії, скориставшись нею для лікування опіку. Його дослідження ефірних олій започаткували розвиток сучасної ароматерапії, а лавандова олія і до нині найвідоміша та найохочіше використовувана — як у домашньому затишку, так і у формулах косметичних засобів.

Ефірна олія — ароматична душа рослини

Ефірна олія — це натуральна ароматична рослинна речовина, яку отримують із різних частин рослин: квітів, листя, кори, коренів, плодів, а також насіння. У світі рослин вона необхідна, зокрема, для приваблювання комах-запилювачів, захисту від шкідників і мікроорганізмів. Це відбувається завдяки летким хімічним сполукам, що містяться в оліях, які не лише відповідають за характерний аромат певної рослини, а й мають захисні, бактерицидні та противірусні властивості. Для нас же ефірні олії — це справжня скарбниця хімічних сполук із терапевтичними властивостями.

Ефірна олія не є олією у традиційному розумінні, оскільки не містить жиру. Це високо­концентрована речовина, тому її застосування потребує обережності та належного дозування. До складу ефірних олій входять різні хімічні сполуки — терпени, альдегіди, феноли, спирти, кетони чи естери, які мають біологічні властивості, зокрема протизапальні, антибактеріальні, заспокійливі, знеболювальні, такі, що впливають на настрій, та багато інших. Наприклад, ефірна олія з листя шавлії Salvia officinalis містить у своєму складі аж 300 активних хімічних сполук.

Нерозведені олії під час дифузії швидко випаровуються та ароматизують приміщення або використовуються для інгаляцій, причому варто зазначити, що інгаляційний шлях є одним із найефективніших способів їх застосування в оздоровчих цілях. Основою ефективності ароматерапії є її вплив на лімбічну систему мозку, яка відповідає за емоції, пам'ять і настрій. Вдихання ароматів ефірних олій може вплинути на наше самопочуття, рівень стресу та здатність до концентрації. А в косметичному кабінеті вони дають змогу створити відповідну атмосферу, що сприяє розслабленню та регенерації.

Застосування на шкіру

Ефірні олії не слід наносити на шкіру в нерозведеному вигляді. Їхнім носієм може бути олія — наприклад, мигдалева, фракціонована кокосова, жожоба — або відповідний компонент косметичних засобів. Ефірні олії «тяжіють» до жирів, вони ліпофільні й мають здатність проникати крізь шкіру, особливо крізь ліпідний бар'єр епідермісу. Вони сумісні з ліпідами шкіри, а їхні молекули достатньо малі — часто менш ніж 500 дальтонів, — щоб подолати ці бар'єри й дістатися глибших шарів шкіри. Цей процес відбувається відповідно до градієнта проникнення, тобто ефірна олія переходить із ділянки з вищою концентрацією (поверхня шкіри) до ділянки з нижчою концентрацією (глибші шари шкіри).

Проникнення ефірних олій крізь шкіру може відбуватися шляхом дифузії через епідерміс, тоді хімічні сполуки ефірних олій — такі як терпени, наприклад лимонен чи ліналоол, — проходять крізь роговий шар епідермісу, проникаючи всередину шкіри й досягаючи дерми, або через шкірні залози.

З огляду на надзвичайно малу молекулярну масу косметологія використовує ці речовини не лише як активні компоненти самі по собі, а й як промоутери проникнення для інших речовин, таких як пептиди чи гіалуронова кислота.

Ефірні олії та їх застосування в косметології

Кожна ефірна олія містить низку активних речовин, які можуть діяти на шкіру на клітинному рівні, впливаючи на процеси регенерації, чинячи протизапальну чи антиоксидантну дію. Ось деякі способи застосування:

Лавандова олія Lavandula angustifolia

Лавандова олія, із застосування якої й розпочалася сучасна ароматерапія, — одна з найчастіше використовуваних ефірних олій у косметології. Вона містить такі сполуки, як ліналоол та ліналілацетат, що мають сильні протизапальні, заспокійливі та антисептичні властивості.

Сам ліналоол (C₁₀H₁₈O) є однією з найпоширеніших хімічних сполук в ефірних оліях. Його заспокійлива дія на шкіру є результатом впливу на різні біологічні механізми шкіри. Дія ліналоолу на шкіру багатоплощинна й охоплює як фізичні, так і біохімічні властивості, які сприяють заспокоєнню подразнень, зменшенню запальних станів та загальному покращенню стану шкіри. Як природний терпеноїд, він може модулювати запальну відповідь, впливаючи на механізми імунної системи. Дослідження показують, що ліналоол пригнічує вироблення прозапальних цитокінів, таких як інтерлейкіни (наприклад, IL-6 та IL-1β), які відіграють ключову роль у розвитку запальних процесів у шкірі. Ця дія може зменшувати почервоніння, набряк і біль, пов'язані зі шкірними запаленнями, такими як висип, псоріаз чи акне.

Крім того, завдяки здатності взаємодіяти з GABA-рецепторами в нервовій системі ліналоол може зменшувати больові реакції та полегшувати стан подразненої шкіри. У дослідженнях, проведених S.D.F.B. Machado та співавт. (2016), було доведено, що ліналоол діє подібно до дії деяких заспокійливих препаратів, що дає змогу полегшити симптоми стресу, який може погіршувати стан шкіри за таких захворювань, як екзема. Ця сполука також має опосередковано зволожувальну дію. Завдяки своїм проникним властивостям ліналоол може полегшувати проникнення інших активних речовин у шкіру, наприклад гумектантів. Хоча механізм дії ліналоолу в контексті зволоження детально не вивчений, припускають, що його молекулярна структура може впливати на покращення бар'єрної функції шкіри, що зменшує трансепідермальну втрату води.

До численних властивостей ліналоолу, що міститься в лавандовій олії, слід зарахувати також антиоксидантну дію. Завдяки своїй здатності нейтралізувати вільні радикали він може сприяти захисту клітин шкіри від оксидативного стресу та зменшувати ризик пошкодження ДНК, а отже, сповільнювати процеси старіння шкіри. Дослідження, проведене D.A. Schieber та співавт. (2012), показало, що ліналоол здатний знижувати рівень перекисного окиснення ліпідів у клітинах шкіри, що вказує на його потенціал у захисті від оксидативних пошкоджень.

Олія дерева Хо Cinnamomum camphora

Хоча ця олія маловідома, її заспокійлива та регенерувальна дія подібна до лавандової, а подекуди й сильніша. Вона особливо цінна в косметиці для догляду за чутливою, подразненою чи жирною шкірою. Завдяки наявності евкаліптолу та альфа-терпінеолу олія дерева Хо має сильну антибактеріальну та протигрибкову дію. Її застосування на шкірі може допомогти в боротьбі зі шкірними інфекціями, зокрема акне, запаленнями шкіри, спричиненими бактеріями, а також із грибковими ураженнями. Дослідження свідчать, що олія може підтримувати терапію акне, зменшуючи кількість бактерій Propionibacterium acnes.

Олія чайного дерева Melaleuca alternifolia

Олію чайного дерева вважають однією з найкращих олій з антибактеріальною та протигрибковою дією. Вона містить у своєму складі терпінолен, γ-терпінен та 1,8-цинеол, які мають протизапальну та очищувальну дію на шкіру. Дослідження, проведене Ellis та співавт. (2002), показало, що олія чайного дерева ефективна в лікуванні акне, заспокоєнні запальних станів та зменшенні шкірних змін, спричинених бактеріями.

Її сильну протигрибкову дію — при грибку стоп, нігтів та кандидозі — підтверджено в багатьох наукових дослідженнях. Активний компонент терпінен-4-ол діє шляхом пошкодження структури клітинної мембрани грибів, спричиняючи їхню загибель. Терпінен-4-ол також може порушувати метаболічні процеси грибів, наприклад вироблення необхідних для їхнього життя білків і нуклеїнових кислот. У результаті гриби стають менш здатними до росту й розмноження.

Цитрусові олії та їхня ключова хімічна сполука — лимонен

Лимонен — одна з основних хімічних складових ефірних олій, які добувають із цитрусових: апельсина, лимона, грейпфрута чи лайма. Як терпен він виявляє багато цікавих біологічних властивостей, зокрема антивікову дію. Він діє антиоксидантно, стимулює активність фібробластів, пригнічує синтез ферментів, що руйнують опорні білки — еластазу та колагенази, а також підтримує мікроциркуляцію, завдяки чому покращує насичення клітин шкіри киснем та розподіл поживних речовин.

Олії для боротьби з пігментацією

Ефірні олії деревію звичайного, петрушки, моркви, базиліку, селери, ґаультерії, рожевого дерева… починають звучати як рецепт кулінарної страви. Однак вони мають інше призначення, ніж кулінарія, — є природною зброєю в боротьбі з пігментними плямами. Ці та інші олії гальмують процес меланогенезу, завдяки чому сприяють вирівнюванню тону шкіри.

У дослідженнях, проведених на замовлення Laboratoires Jerodia (2009), було показано зменшення синтезу меланіну на 17% у відповідь на застосований комплекс ефірних олій (деревію, петрушки, моркви, базиліку, селери, ґаультерії, рожевого дерева) та екстрактів солодки, мучниці звичайної й ацероли під назвою PWE®. Освітлення пігментних плям і вирівнювання тону шкіри ґрунтується на кількох механізмах. По-перше, маємо справу з інгібіторами тирозинази — ключового ферменту в процесі меланогенезу (ефірні олії деревію Achillea millefolium та петрушки Carum petroselinum seed oil); по-друге, з тимчасовим «присиплянням» меланоцитів (морква — Daucus carota sativa seed oil), а також із делікатною кератолітичною дією (ґаультерія — Gaultheria procumbens leaf oil). Дію описаного вище комплексу підтверджено в дослідженні задоволеності (2015): 100% протестованих добровольців підтвердили освітлення пігментних плям після 28 днів застосування продукту.

Безпека застосування ефірних олій у косметології

Застосування ефірних олій у косметиці, як і будь-яких активних компонентів, пов'язане з необхідністю дотримання правил. Сертифікат IFRA (International Fragrance Association) є важливим інструментом у забезпеченні безпеки застосування ефірних олій у косметиці: він розподіляє їх за категоріями, визначаючи максимально дозволені концентрації та впроваджуючи регулювання щодо різних груп користувачів. Надто високі концентрації олій можуть спричинити подразнення. Тому так важливо, щоб ефірні олії застосовувалися у відповідних концентраціях, особливо якщо ми самостійно готуємо суміш базової олії з ефірними оліями для масажу.

Максимальні концентрації ефірних олій у косметиці становлять 1–2% для засобів для обличчя та 3–5% для продуктів для тіла. Це дуже загальна рекомендація, і кожну сировину слід розглядати індивідуально. Наприклад, максимальне розведення олії шавлії становить 0,4%. Існують також обмеження щодо застосування ефірних олій на шкірі дітей (наприклад, м'яти перцевої, камфори), які виробники косметики слушно поширюють і на застосування їх вагітними жінками.

Зважаючи на те, що косметичний засіб перед виведенням на ринок проходить токсикологічні дослідження, ми можемо почуватися безпечно, знаючи, що виробник дотримався принципів безпечної формули продукту.

Іншим аспектом безпеки є чистота екстракту у вигляді ефірної олії. Тому ефірні олії, які використовують у косметиці та ширше — в ароматерапії, мають походити з органічних господарств, щоб виключити ризик хімічних забруднень і забезпечити їхню найвищу якість. Для будь-яких рослинних екстрактів умови вирощування — так званий тероар, клімат, спосіб вирощування, застосування чи незастосування засобів захисту рослин та інші чинники — мають величезне значення для якості екстракту, зокрема ефірних олій, які добувають із певної рослини. Гарантією найвищої якості, чистоти та терапевтичного потенціалу рослинного витягу є сертифікат, що підтверджує походження сировини з органічного землеробства.

Якщо у складі косметичного засобу буде відповідний відсотковий вміст компонентів, що походять з органічних господарств, і водночас виробник виконає низку критеріїв щодо процесу виробництва, використаного пакування тощо, він може отримати для свого засобу сертифікат органічного продукту. До найпопулярніших належать COSMEBIO, ECOCERT чи BDIH.

Підсумок

Ароматерапія в косметології — це галузь, яка використовує потенціал ефірних олій для догляду за шкірою, лікування її захворювань та сповільнення процесів старіння. Правильно дібрані ефірні олії можуть бути ефективною підтримкою в протизапальній, регенерувальній чи антиоксидантній терапії.

Застосування олій у косметиці дає змогу вводити натуральні активні компоненти, які підтримують щоденний догляд за шкірою та прискорюють процеси її відновлення. Однак важливим елементом є дотримання обережності. Ефірні олії мають застосовуватися у відповідних концентраціях, із дотриманням суворих норм безпеки, а їхню якість слід контролювати за допомогою відповідних сертифікатів і стандартів.

Бібліографія

Джерело: Kosmetologia Estetyczna, № 1/2025, с. 8–11. Автор — Александра Мєльцаж. Переклад з польської.
Латинські назви рослин, хімічні сполуки та власні назви збережено в оригіналі.